Мича Парма: Юрвот, лузан, шабур…

Ойвывся пермяклӧн паськӧм вӧлі басӧк да шоныт

Николай Кольчуринӧс тӧдӧны, натьтӧ, уна отир, кин интересуйтчӧ коми-пермяцкӧй культураӧн да финно-угроведениеӧн. Сія нуӧтӧ интернетын торья «Финноугория» нима страничка, сэтчӧ ассиныс тексттэз да информация ысталӧны информаторрез уна регионнэзісь, и нылӧн ӧтік мог – паськӧтны финно-угорскӧй кыв да культура. А эшӧ Николай Кольчурин бытшӧма сьылӧ да орсӧ пӧляннэзӧн. Сія дыр оліс Кӧс посадын да участвуйтіс быдкодь фестиваллезын. Мый интереснӧйыс, сія ачыс вурис аслыс концертнӧй костюм – лӧсьӧтіс ойвывся коми-пермяклісь паськӧм.
Быд кӧм-пась йылісь сія вермас дыр да уна висьтасьны. Нельки керӧма исследованнё. Уджись торрез вӧзъям и тіянлӧ.
Screenshot_2«…Паськӧмыс коми мужиклӧн не шёлк да парча, а дӧра да ной или ной сорӧн кучик. Вывтас пасьтавліс йӧрнӧс, вешьян, шабур, пась, запон. Кокас – нинкӧм, сапог, пими, чушни. Киас – кепись. Этӧ быдӧс ачыс да иньыс керисӧ: кыйисӧ, гӧрдззисӧ, вурисӧ, мичӧтісӧ. А мичӧтісӧ гӧрд сімӧн, саӧн, турун кӧдзыссэзӧн да цветӧн, бадь качӧн, лук кильӧн, ягӧд ваӧн. Чочкомтісӧ кунваӧн, кыдз лиӧн, парматегӧн, картов пизьӧн, шонді увтын быгӧтісӧ.
Вӧлі мужикыс вит рӧма: сьӧд юра, гӧрд йӧрнӧса, лӧз шабура, чочком нямӧта, веж нинкӧма – разь не басӧк? Ойвывся вӧралісь пермяк айка пасьтасис бы мӧднёжажык. Эд сылӧн гортыс вӧлі вӧр, кӧда и вердӧ, и пасьтӧтӧ, и кӧмӧтӧ.

Йӧрнӧс да кушак
Ойвывся вӧралісь айкалӧн йӧрнӧсыс вӧлі кузьжык нежели рочлӧн. Чочком йӧрнӧсісь голя гӧгӧрсӧ, кизясянсӧ да соспоммесӧ серӧтлісӧ. Престӧдись йӧрнӧссӧ новйывлісӧ пидзӧсви. Конувтас вурлісӧ нёль угӧла небытик ласта трепичок (ластовица). Косӧттяс йӧрнӧссӧ кутлісӧ паськыт кыйӧм кушакӧн. Кизясян весьтас кушаксӧ кӧстывлісӧ да лэдзлісӧ пидзӧс весьтӧдз. Мӧд помыс мунліс косӧт, а кӧр бертліс одззася помыс кӧстӧм весьтӧ, сюйыштісӧ сійӧ увтӧттяс. Кушаксӧ косӧттяс кытшшӧвтлісӧ кыкись.

Айкалӧн юрвот*
Юр вылас айка пуктыліс юрвот – вурунісь ли валяйтӧм, гӧрдззӧм ли, вурӧм ли. Вӧралiсьлӧн юрвот вӧлі унажыксӧ вурӧм кучикись, лэдзӧм пеля. Пытшкас вурлісӧ сукма. Мукӧд юрвотыс вӧлі кытшӧвтӧм вӧснитик гезокӧн – юркытшӧн. А юркытшсӧ гӧрӧдавлісӧ кӧрткыввезӧн, мед мӧдӧрисьыс эз дзуг мунан-локтан туйсӧ.
*Юр-вот — подушка для головы

Кӧмкӧт
Кокас айка кӧмавліс быдкодь кӧмкӧт. Унажыксӧ вӧралісь вурліс кучикись пидззӧссэз вевдӧрӧдз. Гӧныс вӧлі вевдӧрас. А кокподас вурліс вурунісь нойпод. Новйисӧ и кучикись вурӧм ко-тіэз. Нія вӧлісӧ дзулля весьтӧдз. Кыйисӧ нинкӧммэз нинбанісь керӧм шуллезісь. Кокподас тэчлісӧ веськыт идзас.
Эшӧ коканыс сюйыштлісӧ басӧк серӧн гӧрдззӧм кокчӧрӧс (пагалёнок), кӧда вӧлі пидззӧсся вылынжык. А пидзӧсыс увтас, домасян весьтас, кытшӧвтлісӧ басӧк червоньӧн. Червонь вӧлі кушакся векнитжык, да дженытжык. Помас вӧлісӧ басӧк киссез.
Вӧралюь айка унажыксӧ муніс уна туй. Вӧтчис вӧрпода да пӧтка сьӧрӧ. Мукӧдпырся дыр коліс лымын куйлыны дзебсисьӧмӧн. Брускыны-лойны лым. Эд вӧралісьсӧ вердӧны нач коккез. Сійӧн кӧмасьны коліс кужӧмӧн, мед некытчӧ эз пыр лым, эзӧ вамӧ коккез.
Нойовӧй кокчӧрӧс червонялӧм да нюжӧтӧм пидзӧс вевдӧрӧдз, оз сет вазьны коклӧ. Кокчӧрӧссез вӧлісӧ гӧрдззӧмӧсь нойовӧй шӧртісь. Гӧрдззывлісӧ басӧк айка серӧн.

Нямӧт
Быдлунся кӧмасянӧн вӧлісӧ нямӧттэз. Новйисӧ нямӧтсӧ унажыксӧ котіӧн, нинкӧмӧн да ошкӧмӧн. Сэки вонясьлісӧ кузь нойвоннезӧн пидзӧсви. Гӧрӧдсӧ керлісӧ домасян весьтас. Воннесӧ кыйлісӧ чочком баля вурун шӧртісь. Мичӧтлісӧ краскаӧн.

Лузан
Пыр новйанӧн вӧралісь айкалӧн вӧлі лузан. Сія вевттьывліс морос, пельпоннэз да кос. Лузаныс керсьывліс кокнита. Шӧри кӧстывлісӧ сукма, кучик или кыйӧм дӧра. Шӧрас шӧрыштлісӧ юросьта. А конувттэз вӧлісӧ вуртӧмӧсь.
Пасьтавлісӧ юросьтаӧттяс юрӧт. Косӧттяс айка кытшӧвтліс кыкись паськыт кушакӧн. Эшӧ лузаннэз волісӧ и гӧрдззӧмась серрэзӧн.

Бӧрвевтӧс
Одзжык быд мортлӧн вӧлі вӧв. Вӧв вылӧ пуксьытӧн домавлісӧ голяӧ бӧрвевтӧс юрлӧсӧн. Зэрасян кадӧ бӧрвевтӧс сайӧвтліс пельпоннэз, кос – зэр васянь. Эз сетлы йиджны увтісь паськӧм увтӧ да эз сетлы сайкавны вывтырлӧ.

Сукман (зипун, пониток)
Новйывлісӧ сукман (зипун). Сукманнэз вӧлісӧ кузьӧсь и дженытӧсь. Гӧрдззӧм сукманнэз вӧлісӧ кизьтӧмӧсь, а кыйӧм сукманнэз – кизяӧсь и сосаӧсь. Пониток дӧра тальлісӧ, мед тӧлыс шуч эз нӧбӧт, топӧтлісӧ.

Шабуррез
Быдлаын новйисӧ шабуррез. Шабур вӧлі шӧрыштӧм. Унаись кӧсталӧм-ӧктӧм да вурӧм. А голясяняс пельпонвевтыс шабурыслӧн вӧлі паськыт, вевтьывліс дӧс пельпоннэз. Рӧмнас шабуррез вӧлісӧ чимсьӧдӧсь, лӧзӧсь, чочкомӧсь.

Пассез
Пассез вӧлісӧ кузьӧсь и дженытӧсь. Пась вурлісӧ да дубитлісӧ вӧвпукачӧн. Эшӧ вӧлісӧ пась тулуппез, вевттьӧм тулуп и вевттьытӧм тулуп. Быд новйис тӧвнас шоныт пась. Пассез косӧт вӧлісӧ вурӧмӧсь да ӧктӧмӧсь. А эшӧ вӧлісӧ косӧттяс веськытӧсь. Воротниксӧ лэбтыны, дак юрвевдӧрӧдз киззезӧн лоӧ. Гӧныс пасьыслӧн вӧлі пытшкас, мед видзис шонытсӧ яйбердын.

Вешьян
Гожумнас вешьян вӧлі гӧрд сера, лӧз сера или дӧраись. Тӧвнас быдлаын новйисӧ сукмаись вешьяннэз. А эшӧ вӧлісӧ гӧрдззӧм нойшӧртісь вешьяннэз. Вешьян потпутшкаас гӧрдзывлісӧ нёль пельӧса дӧмас (ластовица).

«Мыйлӧ ме кошша паськӧм-кӧмкӧт йылісь да лӧсьӧта быдкодь пасьтасьӧм? Уна сюрліс меным мыччасьны йӧз отир коласын. Мыччавны ассиным пермяк увтырнымлісь сьыланнэз да йӧктаннэз. А пасьтӧтлісӧ менӧ йӧрнӧсӧ, кушакӧтлісӧ, а кокам сетлісӧ кӧмавны сапоггез. Йӧз отирыс коласын ӧддьӧн и гӧля (беднӧя) асьнымӧс мыччавлім. Сідз, кошшиси бура, кыдз Чадз, Бач, Юкся, Пукся пасьтасьлісӧ. Кӧсас кыкдас (20) воэз олі, пӧрись отирыскӧт баитлі, и меным жагвыв пондіс оссьыны важ оланыс. Понді керны, ӧктыны, вурны, гӧрдззыны моделлез. Ӧні менам нёль комплект мыччасян паськӧмӧ…»

Ирина Дульцева

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *